ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА Розслідування порушення таємниці голосування (ст. 159 КК) Під час доказування фактів вчинення злочинів, передбачених у ч. 1 ст. 159 КК, має бути з’ясоване: 1) що особа, є громадянином, набула право брати участь як виборець у виборах та скористалася цим правом на конкретній виборчій дільниці на виборах народних депутатів України, Президента України; 2) час, місце, умови, за яких особі, яка вчинила злочин, стало відомо поза бажання виборця про те, за кого він проголосував на виборах; 3) час, місце та форма, у якій відбулося розголошення змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах; 4) кому конкретно стало відомо чи стало відомо невизначеній кількості осіб через не персоніфіковане публічне оприлюднення змісту волевиявлення громадянина; 5) наявність наслідків такого оприлюднення для потерпілого. Для одержання доказів у таких кримінальних провадженнях проводяться: ƒƒ допит в якості потерпілого виборця, щодо обставин голосування на виборах, зокрема, тих, які сприяли таємниці його голосування, та відомих йому обставин розголошення змісту його волевиявлення; ƒƒ допит в якості свідків членів виборчої комісії, офіційних спостерігачів, інших осіб щодо дотримання встановлених законом умов голосування на виборчій дільниці, де голосував виборець, таємниця голосування якого була порушена, а також осіб, яким в результаті дій особи, щодо якої є підстави вважати про вчинення нею злочину, передбаченого у ч. 1 ст. 159 КК, стало відомо про волевиявлення потерпілого; ƒƒ тимчасовий доступ до документів, які містять відомості про: факт голосування потерпілого на виборах на конкретній виборчій дільниці; технічне оснащення виборчої дільниці кабінками для голосування; ƒƒ огляд приміщення виборчої дільниці при наявності даних про неналежні умови для забезпечення таємниці голосування на ній; ƒƒ обшук житла чи іншого володіння особи для виявлення та вилучення документів, у яких містяться записи щодо голосування потерпілого, а можливо й інших виборців; ƒƒ огляд сторінок Internet-сайту, на яких оприлюднений зміст волевиявлення громадянина, для фіксування цієї інформації, а також відомостей про власника сайту; ƒƒ звернення із запитом щодо відомостей про власника сайту до Українського мережевого інформаційного центру або ТОВ «Хостмайстер», якщо сайт зареєстрований у домені .ua, або до доменних реєстраторів сайтів інших доменних імен (зазначимо, що непоодинокими є випадки, коли сайти зареєстровані на підставних осіб, що значно ускладнює притягнення до відповідальності осіб, що вчинили злочин*); ƒƒ повідомлення особі про підозру, обрання їй запобіжного заходу, допит в якості підозрюваного; ƒƒ одночасний допит свідка, якому підозрюваним було повідомлено зміст волевиявлення ��ромадянина, та підозрюваного за наявності протиріч у їх показаннях; ƒƒ повідомлення з урахуванням всіх, одержаних у кримінальному провадженні доказів, зміненої підозри, допит підозрюваного. У кримінальних провадженнях по ч. 2 ст. 159 КК на додаток до наведених вище обставин з’ясовується шляхом проведення тимчасового доступу до документів, допитів потерпілого, свідків статус особи, щодо якої є достатні дані вважати, що вона вчинила злочин, як члена виборчої комісії чи іншої службової особи, прийняті нею рішення, здійснені дії з використанням свого службового становища, спрямовані на одержання відомостей про зміст волевиявлення громадянина та подальше його розголошення. * Аналогічного плану труднощі виникають у ситуаціях оприлюднення відомостей про голосування потерпілого на сторінці у соціальній мережі. Навіть при реєстрації сторінки на реальну особу довести оприлюднення саме нею таких відомостей вкрай складно. 108