ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ
ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 158 КК, полягає у: 1) викраденні, приховуванні, знищенні
чи псуванні одного із перерахованих вище предметів; 2) підписанні одного із зазначених протоколів до його
заповнення, їх складенні чи підписанні не на засіданні відповідної комісії або включенні до одного із цих
протоколів завідомо недостовірних відомостей.
Викрадення та приховування предметів, передбачених ч. 3 ст. 158 КК, полягає у вилученні цих предметів з
володіння відповідної виборчої комісії. Такі дії можуть вчинятись таємно, відкрито, з використанням обману,
зловживання довірою або того, що відповідний предмет був ввірений винному як члену виборчої комісії.
Знищення та псування предметів, передбачених ч. 3 ст. 158 КК, полягає в завданні шкоди їх фізичній
цілісності. Якщо ступінь ушкоджень бюлетенів у виборчій скриньці або відповідних протоколів не дає
можливості взагалі встановити волевиявлення виборців або зміст рішення виборчої комісії, скоєне має
кваліфікуватись як знищення того чи іншого предмета. Якщо ж волевиявлення виборців або зміст рішення
виборчої комісії можна встановити хоча б частково, має місце псування відповідного предмета.
Якщо викрадення, приховування, знищення чи псування виборчих скриньок з бюлетенями супроводжувалось
застосуванням фізичного або психічного насильства до суб’єктів виборчого процесу, скоєне слід додатково
кваліфікувати за частинами 1–3 ст. 157 КК.
Під підписанням протоколу про підрахунок голосів виборців, про підсумки голосування в межах виборчого
(територіального виборчого) округу на виборах або про результати виборів до його заповнення слід розуміти
випадки, коли підписання протоколу відбувається до початку засідання відповідної комісії, на якому має бути
складений протокол, після того, коли таке засідання розпочалося, але до початку складення протоколу, або до
повного внесення у нього всіх відомостей, що вимагаються законодавством.
Складення чи підписання одного із вказаних вище протоколів не на засіданні відповідної виборчої комісії
має місце у випадках, коли у протокол вносяться відомості або ставляться підписи не в місці проведення
засідання виборчої комісії.
При кваліфікації підписання протоколу до його заповнення, складення або підписання протоколу не на
засіданні комісії не має значення, які саме відомості були в підсумку внесені до протоколу – достовірні чи
недостовірні.
Включення до протоколу про підрахунок голосів виборців, про підсумки голосування в межах виборчого
(територіального виборчого) округу на виборах або про результати виборів неправдивих відомостей полягає
у внесенні до цих документів недостовірної інформації з тих питань, які передбачені їхньою формою.
Наприклад, протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів на виборах Президента України
не вимагає внесення до нього інформації про порушення виборчого процесу, які мали місце на виборчій
дільниці. Відповідно вписування у цей протокол недостовірної інформації про такі порушення не може
кваліфікуватись як включення до протоколу неправдивих відомостей. За наявності достатніх підстав таке
діяння можна кваліфікувати як псування протоколу.
Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 3 ст. 158 КК, в частині дій по викраденню, приховуванню, знищенню чи
псуванню відповідних предметів є загальним. Інші дії можуть вчинятись виключно членами виборчої комісії.
Щодо змісту цих понять див. коментар до ст. 157 КК.
Положення ч. 3 ст. 158 КК в частині включення неправдивих відомостей до відповідних протоколів є
спеціальним по відношенню до положення, передбаченого ч. 2 ст. 158 КК. Таким чином, дії особи слід
кваліфікувати лише за ч. 3 ст. 158 КК.
З суб’єктивної сторони злочини, передбачені частинами 1–3 ст. 158 КК вчиняються з прямим умислом. Особа
усвідомлює суспільну небезпечність відповідного діяння та бажає вчинити його.
Викрадення та приховування виборчої скриньки з бюлетенями та протоколів, зазначених у ч. 3 ст. 158 КК,
слід розмежовувати за змістом мети особи: при викраденні особа прагне вилучити предмети назавжди, а
при приховуванні – лише на певний період часу (наприклад, вилучає виборчу скриньку до закінчення часу,
відведеного для голосування).
Під представниками чи уповноваженими особами політичної партії у ч. 4 ст. 158 КК слід розуміти
громадян України, що відповідають визначеним законодавством вимогам, та зареєстровані відповідною
88