ПОСІБНИК ДЛЯ ЧЛЕНІВ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ,
ПОЛІЦЕЙСЬКИХ, СЛІДЧИХ ТА СУДДІВ
виборчою комісією як: уповноважені представники політичної партії, що висунула кандидата на виборах
Президента України; представники партій у ЦВК або уповноважені особи партій у загальнодержавному та
одномандатних округах на виборах народних депутатів.
Довіреними особами кандидатів на виборах є громадяни України, що відповідають визначеним
законодавством вимогам, та зареєстровані відповідною виборчою комісією як довірені особи кандидатів на
пост Президента України, у народні депутати України.
Якщо положення частин 1–3 ст. 358 КК апріорі обумовлюють кримінальну відповідальність особи за певні
діяння наявністю в неї ознак спеціального суб’єкта, передбачені ч. 4 ст. 358 КК обставини, що характеризують
особу винного, в таких випадках не можуть обтяжувати відповідальність. Наприклад, особи, перераховані
в ч. 4 ст. 358 КК, не можуть підлягати відповідальності за несанкціоновані дії з інформацією, що міститься
в базі даних Державного реєстру виборців, або члени виборчих комісій підлягають відповідальності за
підписання протоколу про підрахунок голосів виборців до його заповнення виключно за ч. 3 ст. 158 КК.
Неможливість встановлення підсумків голосування на виборчій дільниці або у відповідному виборчому
окрузі (ч. 4 ст. 158 КК) є своєрідним наслідком злочину, інкримінуванню якого повинно передувати ухвалення
під час встановлення підсумків голосування рішення окружної виборчої комісії про визнання голосування
недійсним на окремій виборчій дільниці під час виборів Президента або народних депутатів України. Підстави
для прийняття таких рішень передбачені, відповідно, ч. 1 ст. 80, ч. 14 ст. 82 Закону «Про вибори Президента
України», ч. 1 ст. 92, ч. 16 ст. 95 Закону «Про вибори народних депутатів України».
Так само наслідком злочину є визнання голосування на виборчій дільниці недійсним (ч. 4 ст. 158 КК).
Інкримінуванню цієї ознаки має передувати ухвалення дільничною виборчою комісією рішення про визнання
голосування на виборчій дільниці недійсним під час виборів Президента або народних депутатів України (ч. 1
ст. 80 Закону «Про вибори Президента України», ч. 1 ст. 92 Закону «Про вибори народних депутатів України»).
Ставлення винного до наслідків у вигляді неможливості встановлення підсумків голосування на виборчій
дільниці або у відповідному виборчому окрузі та визнання голосування на виборчій дільниці недійсним може
бути як умисним, так і необережним.
Незаконне використання виборчого
бюлетеня, голосування виборцем більше
ніж один раз (ст. 158-1 КК)
Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 158-1 КК, є виборчий бюлетень.
З об’єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 158-1 КК, може полягати у:
1) наданні бюлетеня особою, яка не має права його надавати;
2) отриманні бюлетеня особою, яка не має права його отримувати;
3) викраденні бюлетеня;
4) приховуванні бюлетеня;
5) наданні виборцю заповненого бюлетеня;
6) голосуванні виборцем більше одного разу.
Під наданням бюлетеня особою, яка не має права його надавати, слід розуміти передачу іншій особі
виборчого бюлетеня, вчинену особою, що не є членом дільничної виборчої комісії, уповноваженим видавати
бюлетені виборцям у приміщенні для голосування або організовувати голосування за місцем перебування
виборців. При цьому не має значення, яким чином розпорядилась бюлетенем особа, якій його було надано.
Під отриманням бюлетеня, особою, яка не має права його отримувати, слід розуміти отримання бланку
бюлетеня особою, яка не мала правових підстав для цього, оскільки: не має права голосу; не включена до
89