Ці принципи становлять важливу основу, яку держави мають взяти до уваги при прийнятті рішень щодо
часу відтермінування, географічного та матеріального масштабу відтермінування та обставин, які дозволять
відновити виборчий процес.
Часові межі, кінцеві терміни виборів та ієрархія законів
Попри гнучкість, що забезпечується міжнародним публічним правом, буває, що національна правова база
не передбачає саме такі відтермінування або й узагалі не згадує таку можливість, а це ускладнює прийняття рішення відкласти або відмінити вибори. Часові рамки та граничні строки виборів зазвичай вмонтовані
в нормативно-правову або конституційну базу країни, що робить будь-яку відстрочку непростою справою
в юридичному плані. Зазвичай це задумано, щоб ускладнити маніпулювання політичними строками та захистити країну від приходу до влади у недемократичний спосіб.
Міжнародні принципи дозволяють відтермінувати вибори, хай і за
наявності обмеженого ряду обставин та встановлення чітких запобіжників.
Попри це, буває, що національна правова база не передбачає саме такі
відтермінування або й узагалі не згадує таку можливість”.
Наприклад, у Сполучених Штатах дуже мало гнучкості для перенесення загальних виборів на національному рівні. Законодавство вимагає проведення загальних виборів у перший вівторок після першого понеділка
листопада,18 а Конституція — щоб президент склав присягу 20 січня.19 Хоча Конгрес теоретично міг би внести
зміни до закону, щоб відтермінувати вибори, конституційні межі для інавгурації уможливлюють лише дуже
обмежені затримки. Тож США ніколи не відкладали президентські вибори. Навіть після терактів 11 вересня
Конгрес проголосував за просту постанову, згідно з якою президентські вибори ніколи не відтерміновуватимуться через тероризм, і при цьому гарантується, що жодна особа чи установа не матиме повноваження
перенести дату президентських виборів.20
У Новій Зеландії можливо відтермінувати вибори, але лише якщо за це проголосує кваліфікована більшість
депутатів. Оскільки в Новій Зеландії немає письмової Конституції, часові рамки встановлюються у виборчому законодавстві, яке передбачає, що загальні вибори повинні відбуватись кожні три роки. Відповідно,
остання можлива дата виборів у 2020 році — 21 листопада. Однак до цих законодавчих положень можуть
бути внесені зміни — для цього потрібна більшість голосів у 75 відсотків депутатів; саме так трапилось один
раз під час Першої світової війни та двічі під час Другої світової війни.
Іноді правова база може передбачати певну гнучкість щодо встановлення або перенесення дат виборів.
Наприклад, Конституція Бугенвілю передбачає, що “коли в цій Конституції встановлено часову межу для
вчинення дії … і в конкретному випадку практично неможливо дотриматись такого обмеження, період вважається продовженим на будь-який строк, необхідний для забезпечення практичної можливості дотримання”.21 Хоча важливо гарантувати неможливість застосування різних положень для маніпулювання виборами, цей приклад ілюструє той факт, що в правових базах країн можуть бути положення, які перебувають за
межами законів про вибори і законів про надзвичайні ситуації, але можуть мати значення для вирішення
потенційних конфліктів між цими двома категоріями законодавства або заповнити будь-які прогалини в законодавстві.
Країни іноді мають у своїх конституціях чи виборчому законодавстві положення, що передбачають можливість перенесення виборів через надзвичайні ситуації. Багато країн вже послались на такі статті для
відтермінування виборів чи референдумів через COVID‑19; серед них Чилі, Франція, Сербія та Шрі-Ланка. Положення щодо надзвичайних ситуацій, що містяться саме у виборчих законах, а не є частиною ширших надзвичайних повноважень, створюються, як правило, для непередбачених короткострокових або
Міжнародна фундація виборчих систем
- 13 -