ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 2019: ПОСІБНИК ДЛЯ СУДДІВ Поширення завідомо неправдивих відомостей У справі № 810/5054/151 Київський апеляційний адміністративний суд визнав неправдивими відомостями у тексті агітаційного матеріалу зазначення про  наявність у позивача «кривавих коштів» та про те, що під час революції гідності він «набивав свої кишені кривавими грошима». Суд вирішив, що ці формулювання є фактами, які не було доведено, оскільки суду не було надано жодного доказу про вчинення позивачем протиправних дій. Висновки суду у цій справі можна піддати сумніву щодо відповідності практиці Європейського суду. По-перше, з рішення не вбачається, що суд взяв до уваги контекст, в якому було вжито відповідні формулювання, по-друге, не оцінив ступіть суспільної важливості обговорення питань, пов’язаних з кандидатами під час передвиборчого процесу, по-третє, вказані формулювання вжито в алегоричній формі, тому їх складно назвати твердженням про протиправні дії, наявність яких необхідно доводити. Натомість можна погодитися з висновками Деснянського районного суду міста Чернігова2, що такі формулювання в агітаційному бюлетені «За Чернігів» як «по неофициальным данным на банде Ч. висят два заказных убийства, в которых принимал непосредственное участие ОСОБА 6» або «бандитская империя ОСОБА 6 развивалась и расширялась, взяв под контроль весь чёрный нал города Прилуки» не можуть вважатись оціночними судженнями, а є твердженнями про незаконну діяльність, які підлягають доведенню. У цій справі суд зобов’язав відповідача спростувати вищевказану недостовірну інформацію шляхом повідомлення через місцевий друкований ЗМІ та сплатити 32 000 грн відшкодування моральної шкоди. Присуджене стягнення з урахуванням обставин також видається сумісним з принципом пропорційності, дотримання якого вимагає стаття 10 Конвенції з прав людини. Крім того, необхідно пам’ятати, що відповідними положеннями Законів забороняється поширення завідомо неправдивих або недостовірних відомостей про кандидата або партію (ч. 10 ст. 74 Закон України «Про вибори народних депутатів, ч. 5 ст. 64 Закон України «Про вибори Президента України», ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеві вибори»). Так, наприклад, у справі №  822/4502/143 Вінницький апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову про визнання дій у вигляді поширення агітаційного матеріалу, який містив недостовірну інформацію протиправними, оскільки в суді не було доведено, що відповідач поширював дані, завідомо знаючи, що ці дані є недостовірними. Розміщення передвиборчої агітації на зовнішній поверхні та всередині транспортних засобів громадського користування У справі № 876/11240/154 Львівський апеляційний адміністративний суд визнав порушенням вимог Закону України «Про місцеві вибори» розміщення передвиборчої агітації за кандидата на посад�� міського голови м. Львова у вигляді друкованого банера на зовнішній поверхні транспортних засобів громадського користування. При цьому, апеляційний суд відхилив аргументи підприємстваперевізника, якому належали транспортні засоби, щодо відсутності доказів саме його вини у розміщенні носіїв політичної реклами на відповідних транспортних засобах. З аналізу вказаних судових рішень вбачається, що найбільш поширюваними питаннями, які підлягають вирішенню при розгляді відповідних спорів, є: 1. Розрізнення агітаційних матеріалів та інформаційних матеріалів про події, заходи та діяльність кандидатів або партій. Критеріями для розрізнення таких матеріалів є: „„ мета поширення відповідної інформації. Агітаційні матеріали мають на меті спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певних кандидатів або партію - суб’єкта виборчого процесу, в   URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52711459   URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29685923   URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41060722   URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53451965 1 2 3 4 74

Select target paragraph3

Connect to a paragraph
Connect to an entity
Disable highlights
Add to table of contents