ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 2019: ПОСІБНИК ДЛЯ СУДДІВ ПЕРЕДМОВА Проголосивши Україну демократичною і правовою державою, Конституція України гарантує політичні права громадян, реалізація яких є ознакою реальної влади народу. До основних таких прав належать виборчі права. Зокрема, згідно з положеннями статей 38, 69 Основного Закону, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Стаття 71 Конституції відтворює загальновизнані принципи виборчого права: загальне та рівне виборче право, вільні та прямі вибори, таємне голосування. Крім того, у національному виборчому законодавстві реалізується ще й такий принцип, як регулярність проведення виборів. Відданість згаданим принципам є надзвичайно важливою в нинішніх умовах реформування країни на шляху до європейської спільноти, яка розглядає демократію в якості фундаментального елемента «європейського публічного порядку», а виборчі права вважає важливим чинником встановлення та підтримки «ефективної та змістовної демократії, яка керується принципом верховенства права». Зокрема саме на цьому наголошував Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Фродль проти Австрії» (заява №20201/04). Водночас, закріплення основних виборчих прав у Конституції України та їх конкретизація у спеціальному законодавстві само по собі ще не гарантує належної реалізації цих прав. Негативно впливати на дотримання принципів виборчого права можуть як правові чинники, зокрема якість самого закону, так і не правові: соціальні, політичні, культурні тощо. В цьому контексті ключовою вбачається роль суду, якому згідно статті 55 Конституції України належить захищати права і свободи людини і громадянина. Не випадково Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Намат Алієв проти Азербайджану» (заява № 18705/06) зазначив, що існування національних механізмів ефективного розгляду скарг та позовних заяв у спорах щодо реалізації виборчих прав є однією з найбільш вагомих гарантій вільних та справедливих виборів, оскільки забезпечує «ефективну реалізацію права обирати та бути обраним, підтримує загальну впевненість у належній організації та проведенні державою виборчого процесу, а також утворює важливий механізм, за допомогою якого держава досягає виконання своїх позитивних зобов’язань за статтею 3 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Рік 2019 є роком загальнонаціональних та місцевих виборів в Україні. У березні громадяни обиратимуть Президента України, восени очікуються вибори до Верховної Ради України, а протягом року відбуватимуться вибори депутатів об’єднаних територіальних громад. Для судової системи, яка перебуває в стані масштабного реформування, вибори є певним викликом, оскільки розв’язання спорів, зокрема й виборчих, має здійснюватися на засадах верховенства права, що потребує не тільки глибокого знання чинного матеріального закону, а й сприйняття суті домінування природного права над правилами встановленими державою. Зважаючи на це та відповідно до положень статті 104 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і власного Статуту - Національна школа суддів України активно напрацьовує відповідні програми, проводить тренінги та семінари, які допоможуть суддям набути знання та опанувати навиками розгляду виборчих спорів. Практичний посібник, який ви тримаєте в руках, є одним з результатів такої діяльності НШС України у рамках співпраці з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES), що виконує в Україні проекти міжнародної технічної допомоги за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та 7

Select target paragraph3

Connect to a paragraph
Connect to an entity
Disable highlights
Add to table of contents