ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 2019:
ПОСІБНИК ДЛЯ СУДДІВ
ПЕРЕДМОВА
Проголосивши Україну демократичною і правовою
державою, Конституція України гарантує політичні
права громадян, реалізація яких є ознакою реальної
влади народу. До основних таких прав належать
виборчі права. Зокрема, згідно з положеннями статей
38, 69 Основного Закону, громадяни мають право
брати участь в управлінні державними справами, у
всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно
обирати і бути обраними до органів державної
влади та органів місцевого самоврядування.
Народне волевиявлення здійснюється через вибори,
референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Стаття 71 Конституції відтворює загальновизнані
принципи виборчого права: загальне та рівне виборче право, вільні та прямі вибори, таємне
голосування. Крім того, у національному виборчому законодавстві реалізується ще й такий принцип,
як регулярність проведення виборів.
Відданість згаданим принципам є надзвичайно важливою в нинішніх умовах реформування країни
на шляху до європейської спільноти, яка розглядає демократію в якості фундаментального елемента
«європейського публічного порядку», а виборчі права вважає важливим чинником встановлення
та підтримки «ефективної та змістовної демократії, яка керується принципом верховенства права».
Зокрема саме на цьому наголошував Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Фродль
проти Австрії» (заява №20201/04).
Водночас, закріплення основних виборчих прав у Конституції України та їх конкретизація у
спеціальному законодавстві само по собі ще не гарантує належної реалізації цих прав. Негативно
впливати на дотримання принципів виборчого права можуть як правові чинники, зокрема якість самого
закону, так і не правові: соціальні, політичні, культурні тощо. В цьому контексті ключовою вбачається
роль суду, якому згідно статті 55 Конституції України належить захищати права і свободи людини і
громадянина. Не випадково Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Намат Алієв проти
Азербайджану» (заява № 18705/06) зазначив, що існування національних механізмів ефективного
розгляду скарг та позовних заяв у спорах щодо реалізації виборчих прав є однією з найбільш вагомих
гарантій вільних та справедливих виборів, оскільки забезпечує «ефективну реалізацію права обирати
та бути обраним, підтримує загальну впевненість у належній організації та проведенні державою
виборчого процесу, а також утворює важливий механізм, за допомогою якого держава досягає
виконання своїх позитивних зобов’язань за статтею 3 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод».
Рік 2019 є роком загальнонаціональних та місцевих виборів в Україні. У березні громадяни
обиратимуть Президента України, восени очікуються вибори до Верховної Ради України, а протягом
року відбуватимуться вибори депутатів об’єднаних територіальних громад. Для судової системи,
яка перебуває в стані масштабного реформування, вибори є певним викликом, оскільки розв’язання
спорів, зокрема й виборчих, має здійснюватися на засадах верховенства права, що потребує не
тільки глибокого знання чинного матеріального закону, а й сприйняття суті домінування природного
права над правилами встановленими державою. Зважаючи на це та відповідно до положень статті
104 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і власного Статуту - Національна школа суддів
України активно напрацьовує відповідні програми, проводить тренінги та семінари, які допоможуть
суддям набути знання та опанувати навиками розгляду виборчих спорів.
Практичний посібник, який ви тримаєте в руках, є одним з результатів такої діяльності НШС України
у рамках співпраці з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES), що виконує в Україні проекти
міжнародної технічної допомоги за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та
7
Select target paragraph3
Connect to a paragraph
Connect to an entity
Disable highlights
Add to table of contents