ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 2019 ПОСІБНИК ДЛЯ СУДДІВ 2. МАТЕРІАЛЬНЕ ПРАВО: МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ, ВИБОРЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО І ПРАКТИКА З метою забезпечення однакового застосування на всій території України законодавства про вибори народних депутатів України під час організації підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року ЦВК було затверджено календарний план основних організаційних заходів (постанова ЦВК «Про Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року» від 24 травня 2019 року № 8991), який містить строки та календарні дати виконання окремих заходів та виборчих процедур. Під час написання цього посібника Центральна виборча комісія продовжує активно приймати необхідні для забезпечення виборчого процесу постанови. 2.1. Виборча система, загальні засади проведення чергових виборів народних депутатів України Розуміння виборчої системи на теренах України тривалий час перебувало під впливом радянської концепції широкого тлумачення, яка у більшій чи меншій мірі ототожнювала її з поняттям інституту виборчого права. Це було зумовлено наступними чинниками. Категорія «виборча система» у радянській законодавчій практиці вперше була використана Конституцією СРСР 1936 року, в якій так називалася глава XI, присвячена виборам в Радянському Союзі. Пізніше, в Конституції СРСР 1977 року, вже глава XIІІ іменувалась «виборча система». До цього часу в радянських нормативних актах, у тому числі і правових актах УРСР, застосовувався термін «виборче право». Природно, що відповідні розділи Конституцій СРСР регулювали широку сферу правовідносин — від принципів виборчого права до питань бюджетних видатків на організацію виборчого процесу. На цьому підґрунті й виникло широке розуміння (тлумачення) виборчої системи як аналога виборчого процесу або інституту виборчого права. Проте вплив західних досліджень2 3 4 дозволив відмежувати поняття виборчої системи від суміжних категорій та поглибити її розуміння. Як зазначають експерти Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA): «На базовому рівні, виборчі системи покликані трансформувати голоси, подані на загальних виборах, в місця для партій та кандидатів переможців»5. Поняття ж виборчої системи визначено наступним чином — це набір правил і процедур, які дозволяють виборцям взяти участь у голосуванні та встановлюють порядок конвертації цих голосів у місця для партій та кандидатів у законодавчому органі влади6. Оскільки виборча система є певною системою, тому це означає, що вона складається із взаємопов'язаних елементів спрямованих на досягнення кінцевої мети — формування виборних органів влади. Виборча система кожної країни є унікальною за характеристикою і типом власних елементів. Проте, як зазначає Ю.Г. Барабаш, у науці прийнято виділяти такі три фактори (елементи), що впливають на ¹ Постанова ЦВК «Про Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року» від 24 травня 2019 року № 899. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0899359-19 ² Farrell D. M. Electoral Systems: A Comparative Introduction. Chippenham: Palgrave Macmillan, 2001. 241 p. ³ Gallagher M., Mitchell P. The Politics of Electoral Systems. Oxford University Press, 2008. 688 p. ⁴ Lijphart A., Aitkin D. Electoral systems and party systems: a study of twenty-seven democracie, 1945-1990. Oxford University Press, 1994. 209 p. ⁵ Reilly B., Andrew E., Reynolds A. Electoral system design: the new international IDEA handbook. Stockholm: International Institute for Democracy and Electoral Assistance, 2005. 224 с. [p. 5]. ⁶ Посібник з дизайну системи адміністрування виборів. Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам, 2016. URL: https://www. idea.int/sites/default/files/publications/electoral-management-designrevisededition-UK.pdf [с. 425] 19