ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 2019 ПОСІБНИК ДЛЯ СУДДІВ Під час виборчого процесу особлива роль відводиться таким інститутам громадянського суспільства як політичні партії та громадські організації. Політичні партії, які мають своєю метою сприяти формуванню і вираженню політичної волі громадян, є суб'єктами висування кандидатів у народні депутати України. При чому партія може висунути кандидатом особу, яка є членом цієї партії, або безпартійного громадянина. Особливістю вітчизняної парламентської виборчої системи є і те, що право висування кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі (за пропорційною виборчою системою) реалізується виборцями виключно через партії. З метою забезпечення демократичності та законності виборчого процесу функціонує інститут офіційних спостерігачів. У виборчому процесі можуть брати участь офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, іноземних держав та міжнародних організацій. На останніх позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року усього в 213 одномандатних округах та в закордонному виборчому окрузі було зареєстровано 385 482 офіційні спостерігачі, із них від партій — 222 683, від кандидатів — 127 154, від громадських організацій – 35 645 осіб1. Система органів публічної влади є досить обширною і включає весь конгломерат органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Однак в контексті інституту виборів провідне місце належить виборчим комісіям. Як зазначено у рішенні КСУ від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009 (справа про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України)2, будучи членом виборчої комісії, громадянин реалізує своє конституційне право брати участь в управлінні державними справами (ч. 1 ст. 38 Конституції України). На виборах народних депутатів України діє триланкова система виборчих комісій, яка включає Центральну виборчу комісію, окруж��і виборчі комісії та дільничні виборчі комісії. Виборчі комісії є суб'єктами розгляду скарг, що стосуються підготовки та проведення виборів народних депутатів України, і подаються на рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та/або їх членів, кандидатів у депутати, їх довірених осіб, партій — суб'єктів виборчого процесу, уповноважених осіб партій, офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій нижчого рівня подаються до комісій вищого. Водночас, незважаючи на існування альтернативних інституційних механізмів саме судовий захист є загальновизнаною і ефективною гарантією захисту прав людини. Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, у тому числі й виборчих прав громадян України, суб'єктів виборчого процесу та інших його учасників. Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 1998 року № 1-13/98 (справа про вибори народних депутатів України) визнав неконституційними положення діючого на той момент Закону України «Про вибори народних депутатів», якими обмежувався захист виборчих прав громадян у судовому порядку (зокрема, можливість оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій за умови, «якщо інший порядок оскарження не встановлено законом», унеможливлення Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року: Інформаційно-аналітичний збірник. / М.В. Охендовський, А.Й. Магера, Ж.І. Усенко-Чорна та ін. — К.:ВАІТЕ, 2016. — 990 с. [с. 467] 1 Рішення КСУ від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009 (справа про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v026p710-09 2 16