ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 2019 ПОСІБНИК ДЛЯ СУДДІВ Бельгія, Фінляндія, Швеція, Данія, Норвегія, Нідерланди. Наслідком таких змін було встановлення відносин співпраці, компромісу, представництво меншин, формування коаліційних урядів та посилення консенсусної демократії загалом1. Мажоритарні виборчі формули. Зазначеними формулами передбачається встановлення переможця на основі принципу більшості. Основними серед них є: «Мажоритарна абсолютної більшості» («majority»). Абсолютною називають переважну більшість, в даному випадку, голосів поданих за одного кандидата порівняно з іншими. Виборча формула використовується в одномандатних округах при категоричному голосуванні за одноособових суб'єктів і вимагає набрання 50% + 1 голос. Оскільки застосування такої формули може бути нерезультативним, тому часто передбачається можливість проведення другого туру виборів. «Мажоритарна кваліфікованої більшості» («qualified majority»). Аналогічна формулі абсолютної більшості, однак мандати розподіляються між кандидатами, які набрали більше певної, встановленої законодавством, кількості або відсотку голосів. «Мажоритарна відносної більшості» («plurality»). В одномандатних округах при категоричному голосуванні встановлюється результат кожного кандидата, а переможцем визнається той, хто набрав більше голосів у порівнянні з іншими. Пропорційні виборчі формули («proportional representation»). Зазначеними формулами передбачається встановлення переможця на основі принципу пропорційного розподілу мандатів залежно від кількості отриманих голосів. Проте кількісне вираження останніх не може бути повністю пропорційною величиною (де збільшення або зменшення однієї обов'язково призведе до зміни іншої), оскільки кількість голосів, як правило, набагато більша від кількості розподілюваних мандатів. Тому виникає необхідність застосування додаткових математичних операцій, які і становлять собою виборчу формулу. В основі формул пропорційного типу може бути покладено значну кількість підходів, серед яких можна виокремити наступні. «Методи найбільших остач» («largest remainder method»). Використовується категоричний бюлетень. Розподіл мандатів відбувається у два етапи. На першому, такі формули вимагають визначення деякої змінної — «квоти». Сьогодні квота — це як правило змінна, яка визначається шляхом ділення кількості голос��в на загальну кількість мандатів з додатковими операціями. Особливості останніх і відрізняють квоти, серед яких «Стандартна квота» або «квота Хейра», «Квота Гаґенбаха-Бішоффа», «Квота Друпа», «Нормальна квота Імпералі», «Посилена квота Імпералі» та ін. Після визначення квоти кількість голосів, отриманих кожним списком, ділиться на її значення. В результаті будуть отримані цілі числа з, як правило, дробовими частками. Цілі числа і визначатимуть кількість мандатів отриманих при первинному розподілі. На другому етапі розподіляються всі невичерпані мандати. Для цього використовується «метод найбільших остач». Нерозподілені мандати почергово надаються спискам з найбільшими дробовими залишками. «Методи найбільшого середнього» («highest average methods»). В основі формул даної групи лежить ідея ділення кількості голосів, набраних певним списком при отриманні чергового мандата, на деяку величину — дільник. Результати від такого ділення порівнюються і мандати почергово надаються партіям з найбільшими значеннями. Так само як формули попередньої групи відрізняються особливостями використовуваних квот, «методи найбільшого середнього» — особливостями використовуваних дільників, серед яких: «Метод Д'Ондта», «Модифікований метод Д'Ондта», «Метод Сент-Лагю», «Модифікований метод Сент-Лагю», «Метод Імпералі» та ін. ¹ Петришин О. В. Пропорційна виборча система: історичний досвід запровадження. Вісник ЦВК. 2006. № 1. С. 53-57. 23