ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА Розслідування надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікації виборчих документів, підсумків голосування або відомостей Державного реєстру виборців (ст. 158 КК) Доказування факту умисного подання до органу ведення Державного реєстру виборців неправдивих відомостей про виборців (ч. 1 ст. 158 КК) відбувається через встановлення: 1) наявності у органу ведення Державного реєстру виборців відомостей, які не відповідають даним про реальних виборців та кількості таких виборців; 2) часу та форми подання цих даних до органу ведення Державного реєстру виборців; 3) відомостей про посадову особу, яка відповідно до покладеного законом обов’язку надала відомості про виборців до органу ведення Реєстру; 4) того, що така посадова особа знала, не могла не знати про недостовірність відомостей про виборців, наведених у списку, поданому нею до органу ведення Державного реєстру виборців, та мета її дій, у чиїх інтересах вона діяла; 5) того, чи спричинили такі дії посадової особи неможливість чи ускладнили реалізацію виборчого права виборцями, відомості щодо яких умисно були внесені із викривленнями. Алгоритм дій сторони обвинувачення для збирання доказів під час досудового розслідування таких злочинів включає: ƒƒ допит в якості свідка посадової особи, яка звернулася до правоохоронного органу із повідомленням про вчинений злочин, а також осіб, які працюють у відповідному органі ведення Державного реєстру виборців, щодо обставин одержання списку виборців та виявлення в ньому недостовірних відомостей щодо виборців; ƒƒ тимчасовий доступ до: даних Реєстру щодо виборців, у яких містяться недостовірні дані про них; документів, на підставі яких були внесені до форм подань відомостей про виборців, а також до самих форм подань з відомостями про виборців, поданих уповноваженою особою до органу ведення Державного реєстру виборців; документів, у яких зафіксований факт одержання органом ведення Реєстру форми подань з неправдивими відомостями про виборців; особистих та інших документів, які містять достовірні відомості про виборця, зокрема, до обліків Державної міграційної служби; документів, щодо призначення особи, яка подала неправдиві відомості про виборців, на посаду;) допити як свідків виборців для підтвердження їх персональних даних та їх недостовірності у Реєстрі, а у випадках не голосування громадянина через, зокрема, неправдиві відомості у Реєстрі і у виготовленому на підставі його даних списку виборців, такі особи допитуються як потерпілі; повідомлення особі про підозру, обрання запобіжного заходу, допит її у якості підозрюваної. Найбільша складність у доказуванні наявності у діях посадової особи такого складу злочину полягає у встановленні наявності у посадової особи прямого умислу на подання до органу ведення Державного реєстру виборців неправдивих відомостей про виборців. Підставами для констатації стороною обвинувачення цього може виступати одержання доказів того, що посадова особа мала у своєму розпорядженні документи з достовірними даними про виборців але надала органу ведення Реєстру неправдиві відомості. При умисному внесенні неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців (ч. 1 ст. 158 КК) під час кримінального провадження необхідно встановити: 1) наявність у Державному реєстрі виборців відомостей, які не відповідають даним про реальних виборців, та кількість таких виборців; 2) чи є джерелом таких відомостей дані про виборців, подані посадовою особою, на яку згідно із законом покладено обов’язок надати такі відомості, або достовірні відомості про виборців були змінені під час їх внесення у органі ведення Державного реєстру виборців; 3) час та спосіб внесення даних до Державного реєстру виборців; 102