ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА Ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб’єкта виборчого процесу (ст. 212-11 КУпАП) Передбачене у ст. 212-11 КУпАП порушення може бути вчинене лише в одній формі – ненадання відповідному суб’єкту виборчого процесу, щодо якого оприлюднено інформацію, яку він вважає недостовірною, на його вимогу (звернення) можливості у визначеному законом порядку оприлюднити відповідь щодо такої інформації. Для точного визначення предмета цього правопорушення слід звернутися до законів «Про вибори народних депутатів України» і «Про вибори Президента України». Згідно з ч. 10 ст. 74 Закону «Про вибори народних депутатів України», забороняється розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію – суб’єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати, недостовірний або наклепницький характер яких встановлено у судовому порядку. У ч. 13 ст. 74 цього Закону про необхідність встановлення недостовірності відомостей в судовому порядку вже не йдеться і вказано лише, що партія – суб’єкт виборчого процесу, кандидат у депутати мають право звернутися до ЗМІ, що оприлюднив інформацію, яку партія або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь. В Законі визначається такий порядок і строки спростування відповідної інформації. ЗМІ, що оприлюднив відповідний матеріал, не пізніш як через три дні після дня звернення з вимогою про відповідь, але не пізніш останнього дня перед днем голосування зобов’язаний надати партії, кандидату у депутати, щодо яких поширено недостовірну інформацію, можливість оприлюднити відповідь: надати такий самий ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому ЗМІ наданий партією чи кандидатом матеріал, який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою «відповідь» на тому ж місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується. При цьому відповідь: а) повинна містити посилання на відповідну публікацію в друкованому ЗМІ, передачу на телебаченні, радіо та на інформацію, що спростовується; б) не повинна містити прямих закликів до голосування за або не голосування за певні партії, кандидатів у депутати; в) має бути оприлюднена без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок ЗМІ; г) на відповідь не надається. Схожі, хоча й не ідентичні, положення містяться і в Законі «Про вибори Президента України» (ч. 5 ст. 64): забороняється розповсюдження завідомо неправдивих відомостей про кандидата на пост Президента України. На необхідність встановлення недостовірного характеру цих відомостей у судовому порядку тут вже не йдеться. Проте, згідно з ч. 5 ст. 97 і ч. 1 ст. 99 цього Закону, ніякі докази не мають наперед встановленої сили, за винятком фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили; рішення, дії чи бездіяльність ЗМІ, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників ЗМІ, кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб, партій – суб’єктів виборчого процесу, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Порядок і строки спростування зазначених відомостей, передбачений Законом «Про вибори Президента України», передбачає, що ЗМІ, який оприлюднив інформацію, яку кандидат на пост Президента України вважає явно недостовірною, не пізніш як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за два дні до дня виборів зобов’язаний надати кандидату на пост Президента України, партії, щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу можливість спростувати такі матеріали: надати такий же ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому ЗМІ наданий кандидатом чи партією матеріал, який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою «спростування» на тому ж місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується. Спростування: а) повинно містити посилання на відповідні публікацію в друкованому ЗМІ, передачу на телебаченні, радіо та на факти, що спростовуються; б) має бути оприлюднене без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок ЗМІ. Статтею 258 ЦК передбачена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у ЗМІ. Згідно зі ст. 277 ЦК, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а 36