ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ
ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА
списку виборців на відповідній виборчій дільниці; включена до такого списку безпідставно; вже реалізувала
своє права голосу на відповідних виборах; отримує бюлетень від особи, яка завідомо для винного не мала
права надавати його. Не має значення, яким чином особа, що отримала бюлетень, розпорядилася ним.
Під викраденням та приховуванням виборчого бюлетеня слід розуміти протиправне заволодіння ним у будьякий спосіб.
Як викрадення або приховування бюлетеня (в залежності від мети особи) слід кваліфікувати винесення
виборцем за межі приміщення для голосування законно одержаного від уповноваженого члена дільничної
комісії бюлетеня. Оскільки бюлетень видається виборцю виключно для цілей голосування, він може законно
володіти ним лише в межах вказаного приміщення.
Не охоплюються ч. 1 ст. 158-1 КК випадки заволодіння заповненими бюлетенями, що знаходяться у виборчій
скриньці. Щодо кваліфікації таких випадків див. коментар до ст. 158 КК.
Якщо викрадення або приховування бюлетеня супроводжувалось застосуванням фізичного або психічного
насильства до суб’єктів виборчого процесу, скоєне слід додатково кваліфікувати за частинами 1–3 ст. 157 КК, а
якщо до інших осіб – за відповідними положеннями розділів ІІ або ІІІ Особливої частини чи ст. 350 КК.
Під наданням виборцю заповненого бюлетеня слід розуміти передачу виборцю членом дільничної вибо��чої
комісії, уповноваженим видавати бюлетені виборцям у приміщенні для голосування або організовувати
голосування за місцем перебування виборців, бюлетеня із позначкою, що начебто демонструє волевиявлення
виборця, або заповненого в спосіб, що створює підстави для подальшого визнання бюлетеня недійсним
(наприклад, у виданому бюлетені міститься більш як одна позначка проти прізвищ кандидатів на виборах
Президента України).
Під голосуванням виборцем більше одного разу слід розуміти заповнення виборцем, що вже реалізував
право голосу, виборчого бюлетеня та його подальше опускання до виборчої скриньки. При цьому не має
значення, яким чином винний попередньо одержав бюлетень, чи заповнив він його у спосіб, що не дає підстав
для визнання бюлетеня недійсним.
З суб’єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 158-1 КК, вчиняється з прямим умислом. Особа
усвідомлює суспільну небезпечність відповідного діяння та бажає вчинити його.
Викрадення та приховування виборчого бюлетеня слід розмежовувати за змістом мети особи – див. коментар
до ст. 158 КК. Наприклад, слід кваліфікувати як приховування бюлетеня дії виборця, який виніс його за межі
приміщення для голосування, але мав намір пізніше повернутись до нього та реалізувати право голосу.
Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 158-1 КК, є загальним, окрім випадків наданням виборцю
заповненого виборчого бюлетеня – таке діяння може бути вчинене лише уповноваженим членом
дільничної виборчої комісії.
Відповідають на підставі ч. 2 ст. 158-1 КК за надання бюлетеня особою, яка не має права його надавати, члени
виборчої комісії, які: 1) відповідно до функціонального розподілу не були уповноважені видавати бюлетені
виборцям у приміщенні для голосування або організовувати голосування за місцем перебування виборців;
2) були уповноважені видавати бюлетені виборцям у приміщенні для голосування або організовувати
голосування за місцем перебування виборців, але завідомо видали бюлетень особі, що не мала права його
отримувати.
Дії осіб, що вчинили надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня, підлягають кваліфікації за ч. 2
ст. 158-1 КК лише за наявності таких кваліфікуючих ознак, як вчинення злочину повторно або за попередньою
змовою групою осіб.
90