Як раніше зазначено IFES,14 Загальний коментар 29 Статті 4 МПГПП містить додаткове роз’яснення та деталізує межі положення про обмеження прав. Найголовніше те, що певні права вважаються настільки фундаментальними, що їх не можна обмежити навіть за вкрай надзвичайних обставин: це право на життя; право не зазнавати катувань та інших нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання; право не перебувати в рабстві чи підневільному стані; свободи думки, совісті та релігії; та право не підлягати зворотному застосуванню кримінальних законів. Коли йдеться про політичні та виборчі права не з числа тих, що не підлягають обмеженню, для застосування державами Статті 4 МПГПП у спосіб, що впливає на ці права, мають бути задоволені дві умови: “ситуація повинна становити надзвичайну подію, яка загрожує життю нації, і держава повинна офіційно оголосити надзвичайний стан … для дотримання принципів законності та верховенства права в моменти, коли потреба в них найбільша”.15 У Загальному коментарі 29 чітко сказано, що “не всі заворушення чи катастрофи можна кваліфікувати як надзвичайну публічну ситуацію, яка загрожує життю нації”, і якщо країни вважають за потрібне послатись на Статтю 4 для оголошення надзвичайного стану, то “їм слід ретельно обдумати обґрунтування та те, чому такий захід є необхідним і легітимним за даних обставин”.16 Насамкінець, у Загальному коментарі 29 також вказано, що надзвичайні заходи повинні бути “винятковими” і  що “відновлення нормального стану в  ситуації, коли знову можна забезпечити повне дотримання Пакту, повинно бути головною метою держави при відході від положень Пакту”. На цій основі IFES визначено чотири індикатори, що допомагають зрозуміти, чи дії держави в цей кризовий час перебувають у межах, передбачених міжнародними принципами.17 Надзвичайні заходи повинні бути: ƒ Пропорційними: Вжиті заходи повинні бути співмірними з проблемою. ƒ Н  едискримінаційними: Заходи повинні бути не пов’язаними з  дискримінацією на основі характеристик індивіда чи громади, у тому числі — без обмеження цим — гендеру чи гендерної ідентичності, мови, релігії, соціального чи етнічного походження, інвалідності чи сексуальної орієнтації. ƒ Тимчасовими: Захід повинен бути конкретно обмеженим у часі та передбачати умови для закінчення його застосування. ƒ О  бмеженими географічно та матеріально: Заходи повинні бути належним чином обмежені у просторі та націленими на вирішення проблеми — як у географічному плані, так і в плані важливості. Отже, хоча міжнародні принципи дозволяють відтермінувати вибори, оскільки передбачають можливість обмеження певних фундаментальних прав під час надзвичайної ситуації, проте так само очевидно, що відтермінування виборів може бути виправданим лише за наявності зазначеного вище обмеженого ряду обставин, встановлення чітких запобіжників та часового горизонту. Також слід конкретно проаналізувати, чи положення про надзвичайні за��оди, включаючи перенесення виборів, є “виправданими” з огляду на характер надзвичайної ситуації. Положення про надзвичайні ситуації зазвичай розробляються для реагування на безпосередні та значні надзвичайні ситуації, такі як стихійні лиха, і їх першочерговою метою не є реагування на тривалу кризу в сфері охорони здоров’я. Хоча така криза в цій сфері як пандемія COVID‑19 може бути пов’язана з винятковими довготривалими обставинами та наслідками, вона не обов’язково має “загрожувати життю нації” на постійній основі. Насамкінець, у Загальному коментарі 29 також підкреслено важливість інформування та прозорості щодо положень про надзвичайну ситуацію та прийняття рішень. - 12 - Міжнародна фундація виборчих систем