ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 2019:
ПОСІБНИК ДЛЯ СУДДІВ
пост Президента України» від 27 грудня 2018 року № 2701. Проте у законодавстві не деталізується яким
чином особа повинна підтвердити факт володіння державною мовою і яким цей «рівень володіння»
повинен бути (наприклад, у п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України»2 використовується
поняття володіння державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування). Сумнівною видається
можливість застосування по аналогії положень Закону України «Про державну службу»3, зокрема п. 5
ч. 1 ст. 25, де закріплено поняття «посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою»
(порядок атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу затверджено постановою КМУ
«Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного
володіння державною мовою» від 26 квітня 2017 року № 3014). Адже посада Президента України є
виборною і дія даного закону на нього не поширюється, а у ст. 51 Закону серед переліку документів, які
повинні бути подані до ЦВК для реєстрації кандидата, відсутнє зазначене посвідчення чи будь-які інші
документи щодо підтвердження рівня володіння державною мовою.
Питання застосування мовного цензу щодо реалізації пасивного виборчого права на парламентських
виборах було предметом розгляду у ЄСПЛ (рішення у справі «Подколзіна (Podkolzina) проти Латвії» від
09.04.20025). ЄСПЛ зазначив, що держава безсумнівно наділена свободою розсуду щодо встановлення
умов реалізації вказаного права, однак принцип, згідно з яким права повинні бути дієвими, вимагає,
щоб висновок про невідповідність кандидата тим чи іншим умовам відповідав ряду критеріїв, які
мають на меті запобігання прийняттю свавільних рішень. Такими критеріями є вимоги процесуальної
справедливості і правової визначеності, яких необхідно дотримуватися відносно права бути висунутим
кандидатом на виборах. Існування у законодавстві України «розмитих» критеріїв володіння державною
мовою фактично не відповідає зазначеним вимогам.
Дієздатності, згідно якого не мають права голосу громадяни, яких визнано судом
недієздатними. Зазначене положення логічно походить із вимоги мати право голосу, що означає
необхідність відповідати цензам щодо активного виборчого права.
Окрім зазначених цензів існують деякі інші обмеження (вимоги) щодо реалізації права бути обраним.
Зокрема, це:
Обмеження щодо кількості строків перебування на посаді. Відповідно до ч. 3 ст. 103 Конституції
України одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.
Зазначене положення деталізується у ч. 3 ст. 9 Закону, де вказано, що особа, яка двічі підряд
обиралася на пост Президента України, не може бути висунута кандидатом на цей пост. Таке
обмеження покликано забезпечити змінність влади та не допустити її узурпацію.
Заборона висування кандидатури особи, повноваження якої на посту Президента України
були достроково припинені. Зазначене обмеження, передбачене у ч. 4 ст. 9 Закону, стосується
позачергових виборів (призначених у зв’язку з припиненням повноважень) та особи,
повноваження якої на посту Президента України були достроково припинені відповідно до ст. 108
Конституції України.
Необхідність сплати грошової застави. У ст. 49 Закону передбачено необхідність сплати у
безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК грошової застави у розмірі 2 млн. 500 тис.
гривень до подання документів ЦВК для реєстрації. Грошова застава повертається суб’єкту її
внесення у двох випадках – якщо відповідного кандидата визнано обраним Президентом України
Постанова ЦВК «Про форму анкети кандидата на пост Президента України» від 27 грудня 2018 року № 270. URL: http://www.cvk.gov.ua/pls/
acts/ShowCard?id=44221&what=0
1
Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19
2
3
Постанова Кабінету Міністрів України «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо
вільного володіння державною мовою» від 26 квітня 2017 року № 301. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/818-2017-%D0%BF
4
Рішення у справі «Подколзіна (Podkolzina) проти Латвії» від 09.04.2002. URL: https://minorityrights.org/wp-content/uploads/old-site-downloads/
download-390-Podkolzina-vs-Latvia.pdf
5
34
Select target paragraph3
Connect to a paragraph
Connect to an entity
Disable highlights
Add to table of contents