ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 2019:
ПОСІБНИК ДЛЯ СУДДІВ
провадження адміністративний позов із того ж питання та з тих же підстав, що подано скаргу до
виборчої комісії, виборча комісія, після отримання повідомлення суду про прийняття до провадження
адміністративного позову, повертає таку скаргу суб’єкту звернення без розгляду не пізніше
наступного дня з дня отримання повідомлення суду із зазначенням підстав її повернення.
У разі скасування судом рішення відповідної виборчої комісії, у тому числі з питання визнання
голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків і результатів голосування,
рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було скасовано, або виборча комісія
вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому виборча комісія не може прийняти рішення, яке по
суті повторює рішення, скасоване судом. Виборча комісія вищого рівня на підставі скарги, рішення
суду може скасувати рішення виборчої комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або
зобов’язати виборчу комісію нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.
Окремі питання діяльності виборчих комісій (складання і уточнення списків виборців, підготовки,
організації та встановлення підсумків голосування, підрахунку голосів, транспортування виборчих
бюлетенів, встановлення результатів виборів та ін.) розкриті в інших параграфах.
2.5. Передвиборча агітація: міжнародні стандарти та вітчизняна судова
практика.
Вільні вибори та свобода вираження поглядів, особливо свобода політичної дискусії, складають
основу будь-якої демократичної системи. Ці права взаємопов’язані та зміцнюють один одного.
Свобода вираження поглядів є необхідною умовою для забезпечення вільного вираження
думки народу під час виборів. Саме тому, як зазначав Європейський суд, важливо забезпечити,
щоб різна інформація та погляди могли поширюватись вільно в передвиборний період.
Однак, ці два права можуть вступити у конфлікт і тому може бути не��бхідним до або під час
виборів встановити певні обмеження свободи вираження поглядів, які б були неприйнятними
в інший період. Їх метою є забезпечення вільного вираження волі суспільства під час обрання
законодавчої влади.1
В Україні основу законодавства, що тим чи іншим чином регламентує питання висвітлення політичної
агітаційної діяльності під час виборів Президента України, становить: Конституція України (статті
32 і 34), Закон України «Про інформацію», Закон України «Про друковані засоби масової інформації
(пресу) в Україні», Закон України «Про вибори Президента України», Закон України «Про доступ до
публічної інформації». За порушення порядку здійснення передвиборної агітації передбачається
відповідальність Кодексом України про адміністративні правопорушення (статті 212-9 – 212-15)
та Кримінальним кодексом України (статті 159-1, 160). Крім того, можуть застосовуватись й інші,
передбачені законом, обмежувальні заходи (скасування реєстрації кандидата на пост Президента
України, оголошення кандидату або партії попередження, тимчасове припинення діяльності засобів
масової інформації). Необхідно також враховувати правові позиції Конституційного Суду України щодо
офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32 та частин другої і третьої статті 34
Конституції України у Рішенні № 2-рп/2012 від 20.01.2012. Окрім того, у своїй практиці Конституційний
Суд України послідовно наголошує на застосуванні принципу дружнього ставлення до міжнародного
права2, тобто врахування тлумачення Конвенції з прав людини Європейським судом при тлумаченні
положень Конституції України, а також суди мають застосовувати практику Європейського суду як
джерело права3 при розгляді справ.
Рішення ЄСПЛ у справі «Боуман (Bowman) проти Сполученого Королівства» від 19 лютого 1998 року. URL: http://hudoc.echr.coe.int/app/
conversion/pdf/?library=ECHR&id=001-58134&filename=001-58134.pdf&TID=thkbhnilzk
1
Рішення КСУ від 01.06.2016, № 2-рп/2016 (справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу).
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-16
2
ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 4 ст. 10 Цивільного процесуального
кодексу України, ч.2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 6 Кримі��ального процесуального кодексу України.
3
58
Select target paragraph3
Connect to a paragraph
Connect to an entity
Disable highlights
Add to table of contents