ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 2019:
ПОСІБНИК ДЛЯ СУДДІВ
загальним повідомленням про події, що відбулись, та наводити відповідні і достатні аргументи на користь
досягнутих висновків.
Так, у справі Orlovskaya Iskra проти Росії1 ЗМІ було притягнуто до адміністративної відповідальності
у вигляді штрафу за порушення виборчого законодавства, яке полягало у опублікуванні агітаційного
матеріалу під час виборчого процесу без зазначення замовника. Матеріал було кваліфіковано як
агітаційний, оскільки в основному він містив інформацію про одного з кандидатів у комбінації
з негативними коментарями. Відповідно, ця справа стосувалась розмежування національними
органами «агітації» та «інформації». Європейський суд погодився, що обмеження в законі
переслідували легітимну мету, а саме забезпечити прозорість виборів, включаючи фінансування
передвиборного процесу, а також забезпечення права виборців на безсторонню, правдиву та
збалансовану інформацію, поширювану ЗМІ, а також їх поінформоване волевиявлення під час
виборів. Однак, Європейський суд визнав порушення статті 10 Конвенції з прав людини з огляду на
те, що національні суди не надали відповідних і достатніх аргументів при визначенні опублікованих
статей як агітаційного матеріалу. Відповідно, мало місце втручання у редакційну свободу заявника
щодо опублікування критичних статей та поширення інформації з питань суспільного інтересу.
Щодо «права на відповідь»
Відповідно до Рекомендації CM/Rec(2007)15, враховуючи короткий період виборчої кампанії, будьякий кандидат або політична партія, яким національним законодавством надано право на відповідь
або аналогічні засоби, повинні мати можливість реалізувати право на відповідь чи аналогічні засоби
протягом строку виборчої кампанії без необґрунтованої затримки.
Відповідно до ч. 5 ст. 64 Закону забороняється розповсюдження завідомо неправдивих відомостей
про кандидата на пост Президента України. Засіб масової інформації, що оприлюднив інформацію,
яку кандидат на пост Президента України вважає явно недостовірною, не пізніш як через три дні після
дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за два дні до дня виборів зобов’язаний надати
кандидату на пост Президента України, партії, щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу
можливість спростувати такі матеріали: надати такий же ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо
або опублікувати в друкованому засобі масової інформації наданий кандидатом чи партією матеріал,
який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою «спростування» на
тому ж місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується. Спростування
повинно містити посилання на відповідні публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу
на телебаченні, радіо та на факти, що спростовуються. Спростування має бути оприлюднене без додатків,
коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок засобу масової інформації.
Як видно, положення Рекомендації містить формулювання «без необгрунтованої затримки». Положення
Закону вказує, що ЗМІ «не пізніш як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не
пізніш як за два дні до дня виборів, зобов’язаний надати кандидату на пост Президента України, партії,
щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу можливість спростувати такі матеріали». Як
вже вказувалось вище, залишається не врегульованим питання щодо «права на відповідь» у разі, якщо
недостовірна інформація була оприлюднена в останній день передвиборної агітації. Щодо цього питання
вказана Рекомендація (п. 9) вказує на можливість передбачити в національному законодавстві права на
виправлення повідомлення у «день для роздумів», коли за загальним правилом будь-які повідомлення
агітаційного характеру можуть бути заборонені. Чинне законодавство такої можливості не передбачає, що
може стати підставою для виникнення спору щодо правомірності такого обмеження права на своєчасне
спростування недостовірної інформації. У такому випадку судам необхідно виходити з оцінки легітимної
мети втручання та його пропорційності з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім того, судам необхідно сумлінно досліджувати інформацію, формулювання, вислови, які були
розповсюдженні з метою розрізнення інформації про факти, достовірність яких має бути доведено, та
1
64
«Орловська іскра (Orlovskaya Iskra) проти Росії» від 21 лютого 2017 року.
Select target paragraph3
Connect to a paragraph
Connect to an entity
Disable highlights
Add to table of contents